5 років від дня першої смерті на Донбасі українського активіста. 5 років від того дня, коли стало зрозуміло, що Росія серйозно налаштована окупувати Україну і готова заради цього проливати кров ще вчора братнього народу.

13 березня 2014 року на мітингу в Донецьку завезені з Ростова російськи тітушки вбили євромайданівця Дмитра Чернявського. Те вбивство проукраїнського активіста стало межею і точкою неповернення, коли росіяни на Донбасі перейшли до активних дій і перестали ховатися за спинами місцевих мітингувальників, які хоча й були налаштовані проти Революції Гідності та нової постмайданівської влади, але таки залишалися українцями.

Свідки подій 5-річної давнини нині в один голос запевняють – яким би не був Донбас скептично налаштованим до революційного Києва, як би на Донбасі не любили російську мову та Януковича, там все одно було дуже багато проукраїнських патріотів. Тому місцевим сепаратистам точно не вистачило б сил самостійно відокремити регіон від України.

Ті відділення й проголошення так званих «народних республік» зроблені руками росіян. Почали вони з того, що завозили в регіон своїх «тітушок», а закінчили заходом військових формуваннь. Вже 5 років постачають в регіон зброю та боєприпаси, перетворивши місцевих сепаратистів на гарматне м’ясо, а сам регіон – на болючу язву на тілі мирної України.

Натепер Кремль фінансує самопроголошені «ДНР» та «ЛНР» з однією-єдиною метою – зробити Україні боляче, завадити нашому розвитку, адже ми змушені нині чималі ресурси витрачати на війну, замість того, щоб вкладати їх у розбудову власної країни. А ще у цій війні ми втратили 13 тисяч найкращих співгромадян, які поклавши життям за Україну тепер не побудують будинків, не посадять дерев та не роститимуть синів. І першою жертвою російсько-української війни на Донбасі став у Донецьку Дмитро Чернявський.

Він став першою жертвою, але міг стати єдиною, і так званої «ДНР» взагалі не було б. Як не стало у Харкові «ХНР», коли вінницькі спецпризначенці там протягом години всіх «тітушок» в захопленій облраді «зачистили», і Харків залишився українським. От абсолютно так само 5 років тому могло бути і в Донецьку. Так би і сталося, якби місцевий олігарх Рінат Ахметов не надував щоки й не переконував Київ, що він усе контролює й мирно усе з сепаратистами «парєшає». Але «прарєшался» тоді «гудок» Ахмєтов – і Україна втратила Донецьк. Це було 5 років тому…

Артем Овдиенко, 24 канал

Мы в Telegram! Подписывайся! Читай только лучшее!

Загрузка...